Ти навчишся розв'язувати лінійне рівняння $ax=b$ і рівняння, що зводяться до нього: з дужками, дробами, буквами й модулем. А ще — одразу бачити, коли коренів немає, а коли їх безліч.
Уже розв'язав вправи й шукаєш свою помилку? Почни з розділу «Де найчастіше помиляються».
Що таке лінійне рівняння
Подивись на рівняння $3x=12$, $-0{,}5x=4$ і $0x=2$. У кожному ліворуч стоїть число, помножене на $x$, а праворуч — просто число.
Лінійне рівняння з однією змінною — це рівняння вигляду $ax=b$, де $x$ — змінна, $a$ і $b$ — числа.
Числа $a$ і $b$ називають коефіцієнтами рівняння. У рівнянні $3x=12$ коефіцієнти $a=3$ і $b=12$.
Якщо $a\ne 0$, рівняння $ax=b$ називають рівнянням першого степеня з однією змінною. Щоб знайти $x$, ділимо обидві частини на $a$: $x=\frac{b}{a}$. Наприклад, $3x=12$, тож $x=12:3=4$.
Якщо $a=0$, ділити на нуль не можна. Тоді ліва частина $0x$ дорівнює 0 за будь-якого $x$. Усе залежить від правої частини:
- $0x=0$ — рівність правильна за будь-якого $x$. Коренем є будь-яке число, тобто коренів безліч.
- $0x=2$ — ліворуч завжди 0, а праворуч 2. Коренів немає.
Скільки коренів має рівняння $ax=b$
$a\ne 0$: один корінь $x=\frac{b}{a}$
$a=0$, $b=0$: $x$ — будь-яке число
$a=0$, $b\ne 0$: коренів немає
Приклад 1. Визнач, чи є рівняння лінійним і скільки в нього коренів
Розглянемо шість рівнянь.
| 1) | $-6x=15$: $a=-6\ne 0$ — один корінь |
| 2) | $x^2=4x$: не лінійне |
| 3) | $0x=9$: $a=0$, $b\ne 0$ — коренів немає |
| 4) | $0x=0$: $a=0$, $b=0$ — безліч коренів |
| 5) | $0{,}45x=0$: $a\ne 0$ — один корінь, $x=0$ |
| 6) | $11=0x$, тобто $0x=11$ — коренів немає |
- 1)Шукаємо вигляд $ax=b$: число, помножене на $x$, дорівнює числу. У пункті 2 є $x^2$ — квадрат змінної. Такого в лінійному рівнянні немає.
- 2)Дивимося на коефіцієнт $a$ біля $x$. Якщо $a\ne 0$, корінь один.
- 3)Якщо $a=0$, дивимося на праву частину: 0 — коренів безліч, інше число — коренів немає.
Зверни увагу на пункт 5. Там праворуч 0, але $a\ne 0$. Це звичайне рівняння з одним коренем: $x=0:0{,}45=0$.
Відповідь: лінійні всі, крім 2); один корінь — 1), 5); коренів немає — 3), 6); безліч коренів — 4).
Приклад 2. Розв'яжи рівняння з десятковим, дробовим і від'ємним коефіцієнтом
Розв'яжемо чотири рівняння. Щоразу ділимо праву частину на коефіцієнт $a$.
| 1) | $0{,}4x=9$; |
| $x=9:0{,}4$; | |
| $x=22{,}5$. | |
| 2) | $-\dfrac{3}{4}x=1\dfrac{1}{8}$; |
| $x=1\dfrac{1}{8}:\left(-\dfrac{3}{4}\right)$; | |
| $x=\dfrac{9}{8}\cdot\left(-\dfrac{4}{3}\right)=-\dfrac{3}{2}$; | |
| $x=-1\dfrac{1}{2}$. | |
| 3) | $-x=2\dfrac{3}{5}$; |
| $x=-2\dfrac{3}{5}$. | |
| 4) | $\dfrac{5}{6}x=0$; |
| $x=0$. |
- 1)У пункті 1 ділимо 9 на 0,4. Переносимо кому на один знак в обох числах: 90 : 4 = 22,5.
- 2)У пункті 2 мішане число записуємо неправильним дробом: $1\frac{1}{8}=\frac{9}{8}$. Ділити на дріб — те саме, що множити на обернений дріб.
- 3)У пункті 3 запис $-x$ означає $-1\cdot x$. Коефіцієнт $a=-1$, тож корінь — число, протилежне правій частині.
- 4)У пункті 4 нуль ділимо на $\frac{5}{6}$ і дістаємо 0.
Відповідь: 1) 22,5; 2) $-1\frac{1}{2}$; 3) $-2\frac{3}{5}$; 4) 0.
Приклад 3. Склади лінійне рівняння за умовою
Розв'яжемо п'ять завдань.
| 1) | $6x=\ldots$, корінь $x=-7$ |
| $6\cdot(-7)=-42$, отже, $6x=-42$ | |
| 2) | Корінь $-0{,}5$: беремо $a=4$ |
| $4\cdot(-0{,}5)=-2$, отже, $4x=-2$ | |
| 3) | Коренів немає: $0x=5$ |
| 4) | Коренем є будь-яке число: $0x=0$ |
| 5) | Рівносильне рівнянню $4(x-1)=2x+6$ |
| $4x-4=2x+6$; | |
| $4x-2x=6+4$; | |
| $2x=10$; | |
| $x=5$. |
- 1)Корінь — число, яке перетворює рівняння на правильну рівність. Тому в пунктах 1 і 2 підставляємо корінь замість $x$ і рахуємо, що має стояти праворуч.
- 2)У пункті 2 коефіцієнт $a$ вибираємо самі. Годиться будь-яке число, крім нуля.
- 3)Для пунктів 3 і 4 беремо $a=0$ за схемою вище. У пункті 3 праворуч — будь-яке число, крім нуля.
- 4)Рівносильні рівняння мають ті самі корені. У пункті 5 перетворюємо початкове рівняння, як у § 1: розкриваємо дужки, переносимо доданки зі зміною знака, ділимо обидві частини на 2. Дістаємо корінь 5. Кожен рядок ланцюжка має той самий корінь 5, тож будь-який із них — рівносильне рівняння.
Відповідь: 1) $6x=-42$; 2) наприклад, $4x=-2$; 3) наприклад, $0x=5$; 4) $0x=0$; 5) наприклад, $2x=10$.
Приклад 4. З'ясуй, чи рівносильні рівняння, і знайди невідомий коефіцієнт
Нагадаємо: рівносильні рівняння мають ті самі корені. Рівняння без коренів теж рівносильні між собою.
Розв'яжемо чотири завдання.
| 1) | $7x-2=5x+6$ і $3(x+1)=15$ |
| $7x-5x=6+2$; $2x=8$; $x=4$. | |
| $3x+3=15$; $3x=12$; $x=4$. | |
| Корені однакові — рівносильні | |
| 2) | $0x=5$ і $x+2=x$ |
| $0x=5$ — коренів немає | |
| $x-x=-2$; $0x=-2$ — коренів немає | |
| Обидва без коренів — рівносильні | |
| 3) | Для якого $b$ рівносильні $5x-3=12$ і $2x+b=1$? |
| $5x=15$; $x=3$. | |
| $2\cdot 3+b=1$; $b=1-6$; $b=-5$. | |
| 4) | $0:x=6$ і $2(x+3)=2x+6$ |
| $0:x=6$ — коренів немає | |
| $2x+6=2x+6$; $2x-2x=6-6$; | |
| $0x=0$; коренем є будь-яке число | |
| Перше без коренів, друге має безліч — не рівносильні |
- 1)У пунктах 1 і 2 розв'язуємо обидва рівняння і порівнюємо корені. Якби корені були різні, рівняння не були б рівносильними.
- 2)У пункті 3 перше рівняння має корінь 3. Щоб рівняння були рівносильними, друге рівняння теж має мати корінь 3.
- 3)Підставляємо $x=3$ у друге рівняння. Тепер невідоме — $b$, і ми розв'язуємо рівняння з ним.
- 4)У пункті 4 частка $0:x$ за будь-якого $x\ne 0$ дорівнює 0, а на нуль ділити не можна. Тому $0:x=6$ коренів не має. Друге рівняння має коренем будь-яке число, тож рівняння не рівносильні.
Перевіримо пункт 3: $2x-5=1$, $2x=6$, $x=3$. Корінь той самий.
Відповідь: 1) рівносильні; 2) рівносильні; 3) $b=-5$; 4) не рівносильні.
Рівняння, що зводяться до лінійних
Більшість рівнянь параграфа спершу не схожі на $ax=b$. Їх перетворюють за властивостями рівнянь з § 1, доки не вийде лінійне рівняння.
- Можна розкрити дужки і звести подібні доданки.
- Можна перенести доданок в іншу частину, змінивши його знак.
- Можна помножити чи поділити обидві частини на те саме число, відмінне від нуля.
Як розв'язати рівняння, що зводиться до лінійного
- Позбудься знаменників (якщо вони є): помнож обидві частини на найменший спільний знаменник дробів.
- Розкрий дужки (якщо вони є).
- Перенеси доданки зі змінною ліворуч, а решту — праворуч, змінивши їхні знаки.
- Зведи подібні доданки.
- Розв'яжи лінійне рівняння $ax=b$.
Приклад 5. Розв'яжи рівняння з дужками й перенесенням доданків
Розв'яжемо два рівняння. Знаменників тут немає, тож починаємо з кроку 2.
| 1) | $4(2x-3)-(5x+1)=7-2x$; |
| $8x-12-5x-1=7-2x$; | |
| $8x-5x+2x=7+12+1$; | |
| $5x=20$; | |
| $x=20:5$; | |
| $x=4$. | |
| 2) | $1{,}2x-3=0{,}7x+1{,}5$; |
| $1{,}2x-0{,}7x=1{,}5+3$; | |
| $0{,}5x=4{,}5$; | |
| $x=4{,}5:0{,}5$; | |
| $x=9$. |
- 1)Розкриваємо дужки. $4(2x-3)=8x-12$. Перед дужкою $(5x+1)$ стоїть мінус, тому обидва доданки змінюють знак: $-5x-1$.
- 2)Доданок $-2x$ переносимо ліворуч, він стає $+2x$. Числа −12 і −1 переносимо праворуч, вони стають +12 і +1.
- 3)Зводимо подібні: $8x-5x+2x=5x$ і 7 + 12 + 1 = 20. Ділимо 20 на коефіцієнт 5.
- 4)У пункті 2 дужок немає: одразу переносимо $0{,}7x$ ліворуч, а −3 праворуч.
Відповідь: 1) 4; 2) 9.
Приклад 6. Розв'яжи рівняння з дужками в дужках
| $4\bigl(2(x-1)+3\bigr)=5(x+2)$; | |
| $4(2x-2+3)=5x+10$; | |
| $4(2x+1)=5x+10$; | |
| $8x+4=5x+10$; | |
| $8x-5x=10-4$; | |
| $3x=6$; | |
| $x=2$. |
- 1)Починаємо з внутрішніх дужок: $2(x-1)=2x-2$. У великій дужці зводимо подібні: −2 + 3 = 1.
- 2)Тепер дужка одна: $4(2x+1)=8x+4$. Праворуч $5(x+2)=5x+10$.
- 3)Переносимо, зводимо подібні і ділимо: $x=6:3=2$.
Відповідь: 2.
Приклад 7. Розв'яжи рівняння з дробами
Розв'яжемо два рівняння.
| 1) | $\dfrac{x+4}{2}-\dfrac{x-1}{5}=4$; |
| $\dfrac{10(x+4)}{2}-\dfrac{10(x-1)}{5}=10\cdot 4$; | |
| $5(x+4)-2(x-1)=40$; | |
| $5x+20-2x+2=40$; | |
| $5x-2x=40-20-2$; | |
| $3x=18$; | |
| $x=6$. | |
| 2) | $\dfrac{2x-1}{3}=\dfrac{x+4}{2}$; |
| $2(2x-1)=3(x+4)$; | |
| $4x-2=3x+12$; | |
| $4x-3x=12+2$; | |
| $x=14$. |
- 1)Знаменники 2 і 5. Найменший спільний знаменник — 10. Множимо на 10 обидві частини: кожен дріб і число 4 праворуч.
- 2)Скорочуємо: 10 : 2 = 5, 10 : 5 = 2. Чисельники одразу пишемо в дужках: $5(x+4)$ і $2(x-1)$.
- 3)Перед $2(x-1)$ стоїть мінус. Тому $-2(x-1)=-2x+2$: знак змінює і $x$, і число.
- 4)У пункті 2 знаменники 3 і 2, множимо на 6: 6 : 3 = 2, 6 : 2 = 3. Далі — як у прикладі 5.
Перевіримо пункт 1: $\frac{6+4}{2}-\frac{6-1}{5}=5-1=4$. Правильно.
Відповідь: 1) 6; 2) 14.
Приклад 8. Розв'яжи рівняння, у яких змінна «зникає»
Розв'яжемо два рівняння.
| 1) | $3(x-2)-(x+4)=2(x-5)$; |
| $3x-6-x-4=2x-10$; | |
| $3x-x-2x=-10+6+4$; | |
| $0x=0$; | |
| $x$ — будь-яке число. | |
| 2) | $\dfrac{x}{3}+\dfrac{x-2}{6}=\dfrac{x-1}{2}$; |
| $2x+(x-2)=3(x-1)$; | |
| $2x+x-2=3x-3$; | |
| $2x+x-3x=-3+2$; | |
| $0x=-1$; | |
| рівняння коренів не має. |
- 1)Розв'язуємо за тими самими кроками. Після зведення подібних коефіцієнт при $x$ дорівнює нулю: 3 − 1 − 2 = 0, а в пункті 2 — 2 + 1 − 3 = 0.
- 2)Далі дивимося на схему «Скільки коренів». $0x=0$ — коренем є будь-яке число. $0x=-1$ — коренів немає.
- 3)У пункті 2 множимо на 6: 6 : 3 = 2, 6 : 6 = 1, 6 : 2 = 3. Дріб $\frac{x-2}{6}$ перетворюється на $(x-2)$: дужки зберігаємо, щоб не помилитися зі знаком.
Відповідь: 1) будь-яке число; 2) коренів немає.
Приклад 9. Знайди, для якого x значення виразу дорівнює числу або іншому виразу
Щоб відповісти, записуємо умову рівнянням і розв'язуємо його.
| 1) | $5x-8$ дорівнює $-23$ |
| $5x-8=-23$; $5x=-15$; $x=-3$. | |
| 2) | $2x+5$ утричі більше за $x+1$ |
| $2x+5=3(x+1)$; | |
| $2x+5=3x+3$; | |
| $2x-3x=3-5$; | |
| $-x=-2$; $x=2$. | |
| 3) | $4x+3$ на 6,5 більше за $1-x$ |
| $4x+3=1-x+6{,}5$; | |
| $4x+x=1+6{,}5-3$; | |
| $5x=4{,}5$; $x=0{,}9$. |
- 1)Якщо значення двох виразів рівні, просто ставимо між ними знак «=». Наприклад, $3x-1=x+5$, звідки $x=3$.
- 2)«Утричі більше» означає: більший вираз дорівнює меншому, помноженому на 3. Менший вираз $x+1$ беремо в дужки, бо на 3 множимо весь вираз.
- 3)«На 6,5 більше» означає: більший вираз дорівнює меншому плюс 6,5. «На 6,5 менше» — навпаки: менший вираз дорівнює більшому мінус 6,5.
Перевіримо пункт 2: 2 · 2 + 5 = 9 і 2 + 1 = 3. Справді, 9 = 3 · 3.
Відповідь: 1) −3; 2) 2; 3) 0,9.
Рівняння з буквами
Буває, що в рівнянні, крім $x$, є інші букви. Умова тоді уточнює: «$x$ — змінна». Інші букви вважаємо числами і розв'язуємо рівняння, як звичайне.
Приклад 10. Розв'яжи рівняння, де x — змінна
Розв'яжемо два рівняння.
| 1) | $4x+3m=x-6m$; |
| $4x-x=-6m-3m$; | |
| $3x=-9m$; | |
| $x=(-9m):3$; | |
| $x=-3m$. | |
| 2) | $b+2x=5c-x$; |
| $2x+x=5c-b$; | |
| $3x=5c-b$; | |
| $x=\dfrac{5c-b}{3}$. |
- 1)Доданки з $x$ переносимо ліворуч, доданки з $m$ — праворуч. Знаки при перенесенні змінюємо, як із числами.
- 2)Зводимо подібні: $-6m-3m=-9m$. Ділимо на коефіцієнт 3.
- 3)У пункті 2 праворуч лишаються різні букви $c$ і $b$. Їх не зводимо: відповідь записуємо дробом.
Відповідь: 1) $-3m$; 2) $\frac{5c-b}{3}$.
Приклад 11. Знайди значення букви, якщо відомий корінь
Розв'яжемо два завдання.
| 1) | $3ax=24$, корінь $x=2$ |
| $3a\cdot 2=24$; $6a=24$; $a=4$. | |
| 2) | $(a+2)x=15$, корінь $x=-3$ |
| $(a+2)\cdot(-3)=15$; | |
| $-3a-6=15$; | |
| $-3a=21$; $a=-7$. |
- 1)Корінь підставляємо замість $x$. Виходить рівняння, де невідоме — $a$.
- 2)Розв'язуємо його за звичайними кроками.
Перевіримо пункт 2: за $a=-7$ рівняння має вигляд $-5x=15$, його корінь $x=-3$.
Відповідь: 1) $a=4$; 2) $a=-7$.
Приклад 12. Знайди, за яких значень букви рівняння не має коренів або має їх безліч
Розв'яжемо чотири завдання. Коефіцієнт при $x$ тут записано з буквою, тому дивимося на схему «Скільки коренів».
| 1) | $(a-3)x=7$ не має коренів |
| $a-3=0$; $a=3$: $0x=7$. | |
| 2) | $(m+4)x=m+4$ має безліч коренів |
| $m+4=0$; $m=-4$: $0x=0$. | |
| 3) | Цілі $n$, для яких корінь $nx=8$ цілий |
| $n\ne 0$, $x=\dfrac{8}{n}$ | |
| $n$ — дільник числа 8 | |
| 4) | $(a+5)x=a+5$ не має коренів? |
| $a=-5$: $0x=0$ — безліч коренів | |
| $a\ne -5$: $x=(a+5):(a+5)=1$ |
- 1)У пункті 1 коренів немає, коли коефіцієнт при $x$ дорівнює 0, а права частина — ні. Права частина 7 від $a$ не залежить, тож досить $a-3=0$.
- 2)У пункті 2 коренів безліч, коли нулю дорівнюють обидва коефіцієнти. Тут обидва дорівнюють $m+4$. За інших $m$ корінь один: $x=(m+4):(m+4)=1$.
- 3)У пункті 3 за $n=0$ маємо $0x=8$ — коренів немає. Інакше $x=\frac{8}{n}$. Цей дріб — ціле число, коли 8 ділиться на $n$. Не забудь від'ємні дільники. Якщо корінь має бути натуральним, беремо лише ті дільники, за яких $\frac{8}{n}$ додатне: 1, 2, 4, 8.
- 4)У пункті 4 права частина стає нулем разом із коефіцієнтом. Тому за $a=-5$ коренів безліч, а за інших $a$ корінь один. Коренів немає за жодного $a$.
Відповідь: 1) $a=3$; 2) $m=-4$; 3) $n$ — одне з чисел −8, −4, −2, −1, 1, 2, 4, 8; 4) таких значень немає.
Рівняння з модулем
Пригадай з 6 класу: модуль числа — це відстань від нуля до точки з цим числом на координатній прямій. Тому $|3|=3$ і $|{-3}|=3$. Модуль ніколи не буває від'ємним, а нулю дорівнює лише |0|.
Звідси правило: якщо модуль виразу дорівнює додатному числу, то сам вираз дорівнює цьому числу або протилежному. Наприклад, якщо модуль виразу дорівнює 7, то вираз дорівнює 7 або −7.
Приклад 13. Розв'яжи рівняння |2x + 3| = 7
| $|2x+3|=7$; | ||
| $2x+3=7$; | або | $2x+3=-7$; |
| $2x=4$; | $2x=-10$; | |
| $x=2$. | $x=-5$. | |
- 1)Під модулем стоїть вираз $2x+3$. Його значення дорівнює 7 або −7. Записуємо два рівняння поруч.
- 2)Розв'язуємо кожне: переносимо 3 праворуч і ділимо на 2.
Перевіримо: $|2\cdot 2+3|=|7|=7$ і $|2\cdot(-5)+3|=|{-7}|=7$. Обидва корені підходять.
Відповідь: 2; −5.
Приклад 14. Розв'яжи рівняння, де модуль спершу треба виразити
Розв'яжемо чотири рівняння. Спершу знаходимо, чому дорівнює модуль, а потім — $x$.
| 1) | $2|x-1|+3=11$; |
| $2|x-1|=8$; $|x-1|=4$; | |
| $x-1=4$ або $x-1=-4$; | |
| $x=5$ або $x=-3$. | |
| 2) | $|x|+5=2$; |
| $|x|=-3$ — коренів немає. | |
| 3) | $|x-6|=0$; |
| $x-6=0$; $x=6$. | |
| 4) | $3(|x|-2)=|x|$; |
| $3|x|-6=|x|$; | |
| $3|x|-|x|=6$; | |
| $2|x|=6$; $|x|=3$; | |
| $x=3$ або $x=-3$. |
- 1)У пункті 1 переносимо 3 праворуч і ділимо на 2: $|x-1|=4$. Далі — два випадки, як у прикладі 13.
- 2)У пункті 2 модуль дорівнює від'ємному числу. Так не буває, тож коренів немає.
- 3)У пункті 3 модуль дорівнює нулю лише тоді, коли сам вираз дорівнює нулю. Тому корінь один.
- 4)У пункті 4 розкриваємо дужки і працюємо з $|x|$ як з однією буквою: $3|x|-|x|=2|x|$.
Відповідь: 1) 5; −3; 2) коренів немає; 3) 6; 4) 3; −3.
Як перевірити себе
Підстав корінь у початкове рівняння. Саме в початкове, до всіх перетворень: так помилка на будь-якому кроці стане помітною. Перевіримо приклад 5, корінь $x=4$:
| Ліва частина: $4(2\cdot 4-3)-(5\cdot 4+1)$ | |
| $=4\cdot 5-21=20-21=-1$ | |
| Права частина: $7-2\cdot 4=-1$ | |
| $-1=-1$ — корінь правильний |
- Відповідь «будь-яке число». Підстав два різні числа, наприклад 0 і 10. У прикладі 8: за $x=0$ обидві частини дорівнюють −10, за $x=10$ — обидві 10.
- Рівняння з модулем. Перевір кожен корінь окремо, як у прикладі 13. Якщо коренів два, а ти знайшов один, — шукай другий випадок.
- Рівняння $ax=b$. Помнож знайдений корінь на $a$. Має вийти $b$: 0,4 · 22,5 = 9.
Де найчастіше помиляються
1. Мінус перед дробом, а чисельник не взяли в дужки
Завдання: розв'язати рівняння $\frac{2x-3}{3}-\frac{x-4}{4}=\frac{x}{6}+1$. Спільний знаменник 12: 12 : 3 = 4, 12 : 4 = 3, 12 : 6 = 2, а число 1 множимо на 12.
Неправильно
| $4(2x-3)-3x-12=2x+12$; | |
| $8x-12-3x-12=2x+12$; | |
| $8x-3x-2x=12+12+12$; | |
| $3x=36$; $x=12$. |
Правильно
| $4(2x-3)-3(x-4)=2x+12$; | |
| $8x-12-3x+12=2x+12$; | |
| $8x-3x-2x=12+12-12$; | |
| $3x=12$; $x=4$. |
Що сталося: $12\cdot\frac{x-4}{4}=3(x-4)=3x-12$. Мінус перед дробом стосується всього чисельника, тобто всієї дужки: $-3(x-4)=-3x+12$. Без дужок мінус дістався лише $3x$.
Як помітити: підстав обидва корені в початкове рівняння.
| $x=12$: $\dfrac{21}{3}-\dfrac{8}{4}=7-2=5$ | |
| $\dfrac{12}{6}+1=3$; $5\ne 3$ — не збіглося | |
| $x=4$: $\dfrac{5}{3}-\dfrac{0}{4}=\dfrac{5}{3}$ | |
| $\dfrac{4}{6}+1=\dfrac{5}{3}$; збіглося |
2. Помножили на спільний знаменник лише дроби
Завдання: розв'язати рівняння $\frac{x-1}{3}+2=\frac{x}{2}$. Спільний знаменник 6: 6 : 3 = 2, 6 : 2 = 3.
Неправильно
| $2(x-1)+2=3x$; | |
| $2x-2+2=3x$; | |
| $2x-3x=0$; | |
| $-x=0$; $x=0$. |
Правильно
| $2(x-1)+12=3x$; | |
| $2x-2+12=3x$; | |
| $2x-3x=2-12$; | |
| $-x=-10$; $x=10$. |
Що сталося: число 2 теж стоїть у лівій частині. Множимо на 6 кожен доданок: 6 · 2 = 12.
Як помітити: за $x=10$ маємо $\frac{9}{3}+2=5$ і $\frac{10}{2}=5$. А за $x=0$ ліворуч $1\frac{2}{3}$, праворуч 0.
3. Поділили не те число
Завдання: розв'язати рівняння $0{,}4x=2$.
Неправильно
| $0{,}4x=2$; | |
| $x=0{,}4:2$; | |
| $x=0{,}2$. |
Правильно
| $0{,}4x=2$; | |
| $x=2:0{,}4$; | |
| $x=5$. |
Що сталося: у рівнянні $ax=b$ ділимо праву частину на коефіцієнт: $x=b:a$. Тут навпаки поділили коефіцієнт на праву частину.
Як помітити: помнож корінь на коефіцієнт. 0,4 · 0,2 = 0,08, а має бути 2. А 0,4 · 5 = 2.
4. У рівнянні з модулем знайшли лише один корінь
Завдання: розв'язати рівняння $|x-2|=5$.
Неправильно
| $|x-2|=5$; | |
| $x-2=5$; | |
| $x=7$. |
Правильно
| $|x-2|=5$; | ||
| $x-2=5$; | або | $x-2=-5$; |
| $x=7$. | $x=-3$. | |
Що сталося: модуль 5 мають два числа: 5 і −5. Другий випадок загубили.
Як помітити: підстав $x=-3$: $|{-3-2}|=|{-5}|=5$. Це теж корінь. Якщо ж модуль дорівнює від'ємному числу, як $|x|=-3$, коренів немає зовсім.
Спробуй сам
- Скільки коренів має рівняння: 1) $0x=-4$; 2) $0{,}6x=0$; 3) $0x=0$?
- Розв'яжи рівняння: 1) $-0{,}3x=1{,}8$; 2) $\frac{2}{5}x=-1\frac{1}{5}$; 3) $-x=-4\frac{1}{3}$.
- 1) Що записати праворуч у рівнянні $-5x=\ldots$, якщо його корінь 1,2? 2) Склади лінійне рівняння, яке не має коренів.
- 1) Чи рівносильні рівняння $3x-4=x+6$ і $2(x-1)=8$? 2) Для якого $b$ рівносильні рівняння $4x+1=13$ і $5x-b=7$?
- Розв'яжи рівняння $6-(2x-3)=3(x-2)$.
- Розв'яжи рівняння $\frac{x+2}{3}-\frac{x-4}{5}=2$.
- Розв'яжи рівняння: 1) $2(x+3)-(x-1)=x+7$; 2) $\frac{x+1}{2}-\frac{x}{4}=\frac{x+6}{4}$.
- Для якого $x$ значення виразу $3x-2$ удвічі більше за значення виразу $x+4$?
- Розв'яжи рівняння $5x-2k=3x+8k$, де $x$ — змінна.
- 1) Для якого $a$ рівняння $(a-1)x=12$ має корінь 3? 2) Для якого $a$ рівняння $(a+6)x=2$ не має коренів?
- Знайди всі цілі $n$, для яких корінь рівняння $nx=6$ — ціле число.
- Розв'яжи рівняння $|3x-1|=5$.
- Розв'яжи рівняння: 1) $|x|+7=3$; 2) $2(|x|+1)=3|x|-4$.
Перевірити відповіді
- 1) Коренів немає; 2) один корінь, 0; 3) безліч коренів.
- 1) −6; 2) −3; 3) $4\frac{1}{3}$.
- 1) −6, бо −5 · 1,2 = −6; 2) наприклад, $0x=3$.
- 1) Так: корінь обох рівнянь 5; 2) $b=8$.
- 3.
- 4.
- 1) Будь-яке число; 2) коренів немає.
- 10.
- $x=5k$.
- 1) $a=5$; 2) $a=-6$.
- −6, −3, −2, −1, 1, 2, 3, 6.
- 2; $-1\frac{1}{3}$.
- 1) Коренів немає; 2) 6; −6.
Повне розв'язання завдання 6
| $\dfrac{x+2}{3}-\dfrac{x-4}{5}=2$; | |
| $5(x+2)-3(x-4)=30$; | |
| $5x+10-3x+12=30$; | |
| $5x-3x=30-10-12$; | |
| $2x=8$; $x=4$. |
Спільний знаменник 15: 15 : 3 = 5, 15 : 5 = 3, 15 · 2 = 30. Перевірка: $\frac{6}{3}-\frac{0}{5}=2$.
Повне розв'язання завдання 13 (2)
| $2(|x|+1)=3|x|-4$; | |
| $2|x|+2=3|x|-4$; | |
| $2|x|-3|x|=-4-2$; | |
| $-|x|=-6$; $|x|=6$; | |
| $x=6$ або $x=-6$. |
Перевірка для $x=-6$: $|{-6}|=6$, тож ліворуч 2 · (6 + 1) = 14, праворуч 3 · 6 − 4 = 14.
Якщо твоя відповідь не збіглася, подивись розділ «Де найчастіше помиляються». Найімовірніше, загубився мінус перед дробом чи дужкою або другий корінь у рівнянні з модулем.
Для батьків
Попросіть дитину пояснити, чим відрізняються рівняння $0x=0$, $0x=5$ і $5x=0$. Правильна відповідь: безліч коренів, коренів немає і один корінь 0.
Корисна звичка — перевірка підстановкою в початкове рівняння. Якщо ліва і права частини не рівні, помилку шукайте в розкритті дужок, перед якими стоїть мінус.
